Конспект уроку. М.Вороний. Поема  «Євшан-зілля»

Тема.  М.Вороний. Поема  «Євшан-зілля».  Ідея  повернення історичної пам’яті, пробудження національної  свідомості

Мета уроку:  ознайомити учнів із життям і творчістю М. Вороного, з історичною основою та змістом поеми «Євшан-зілля», розвивати навички вдумливого, виразного читання, коментування прочитаного, визначення особливостей літературного твору; виховувати почуття патріотизму, національну самосвідомість.

Тип  уроку:        урок вивчення нового матеріалу

Обладнання:    портрет  М.Вороного, фонозаписи українських пісень,  ілюстрації до твору «Євшан-зілля»

ХІД   УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

IІ.     ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Прослуховування пісні В. Симоненка «Виростеш ти, сину, ..»

Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, – і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

Мікрофон

  • Що для кожної людини є найріднішим?
  • Що в житті будь-яка людина не може вибрати?
  • Чому так важливо для людини пам’ятати свою батьківщину, рідний дім, батьків, куди б тебе не закинула доля?

III.   СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя.

Поети вмирають, як птиці, –

В польоті, як віщії сни,

І сняться Вкраїні, сняться,

Її непокірні сини.

Поети – це скарби народні –

Не лірики, ні! Сурмачі!

І линуть в майбутнє сьогодні

Поезії дивні ключі …

  1. Повідомлення учнів про М.Вороного
  2. Джерела поеми «Євшан-зілля»

Сторінки давньоруських літописів завжди надихали письменників на створення власних віршів, поем, повістей, романів. М. Вороного вразила легенда з Галицько-Волинського літопису, за якою полонений хлопчик забув свій рід, мову, народ, і посланці від батька нічим не змогли оживити його пам’ять, окрім як пахощами чарівного євшан-зілля, що росте на його батьківщині. Ось ці рядки: «Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькі. А якщо він не схоче  –дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан». Той же не схотів (ні) вернутися, ні послухати. І дав (Ор) йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути, і прийшов він у землю свою».

  1. Виразне читання поеми «Євшан-зілля» М. Вороного.

Проблемне питання «У чому полягає актуальність поеми «Євшан-зілля» М.Вороного»?

  1. Робота зі словником.

За допомогою Словника застарілих слів учитель пояснює лексичне значення незнайомих та малознайомих слів.

Євшан  —  різновид полину (показати учням пучечок полину, дати понюхати його);

почування  —  почуття;

зацурали, занедбали —  забули, кинули;

половці  —  войовничі кочові племена, з якими Русь постійно воювала через їхні напади;

хан  —  половецький князь;

ясир   —   військова здобич, найчастіше у вигляді полонених людей;

принада  —  привабливість;

гудець  —  співець, віщун, чарівник;

Перун — язичеський бог-громовержець;

сірома —  бідолаха;

сповиточок  —  вузлик, щось замотане в тканину;

бадилля  —  сухі гілочки (стеблини) трави;

пустка  —  порожнеча, відсутність чогось;

небога —  бідолашний;

твар  —  тут: обличчя;

шатер — намет, житло кочових народів, що розбирається для перенесення;

байрак  —  яр, порослий лісом;

блукати  манівцями —  ходити без дороги, навмання.

ІV.    ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Колективна робота.

Учні обмінюються враженнями про прочитане, зачитують поетичні рядки, які найбільше припали їм до душі.

  • Як ви розумієте назву твору?
  • Чи є у творі елементи фантастичного? Які?
  • У яких рядках звучить головна думка твору?
  • Про що цей твір?
  • Про що розповідається у вступі?
  • Чи відповідає зміст народній легенді?
  • Як хлопчик потрапив до Києва?
  • Чому він почав забувати рідний край?
  • Як жилося хлопцеві у Києві?
  • Як батько вирішив повернути сина?
  • Чому батько обирає саме співця, щоб повернути сина?
  • Чому він повертається додому?
  • Чим є євшан–зілля для хлопця?
  • Чому ця поема актуальна і сьогодні?

Проблемне запитання.

(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)

Як ви розумієте вислів із твору М. Вороного «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде!..»?

Виконання тестових завдань

  1. Назва твору М. Вороного «Євшан-зілля» вважається:

а) символічною;

б) історичною;

в) фантастичною.

  1. Як потрапив на Руську землю половецький син (М. Вороний «Євшан-зілля»)?

а) під час пошуків друзів;

б) був полонений князем;

в) плаваючи в човні, був схоплений вартовими.

  1. У якому місті перебував ханський син, потрапивши в полон?

а) Новгороді;

б) Києві;

в) Москві.

  1. Через що князь вирішив залишити хлопця при собі?

а) зважив на вроду ханського сина;

б) любив малих дітей;

в) намагався довести власну доброту й повагу до половецького хана.

  1. Як сприйняв хан звістку, що його дитина знаходиться на землі Руській?

а) плакав, не спав і не їв;

б) дуже тяжко захворів;

в) вирішив позбавити себе життя.

  1. Кого просить хан піти «у землю Руську» на пошуки сина?

а) дипломата;

б) старця;

в) гудця.

  1. Що допомогло юнакові згадати про рідні половецькі степи?

а) пісня половецька;

б) умови хана;

в) відчуття пахощів євшан-зілля.

  1. Кого згадував юнак у творі М. Вороного «Євшан-зілля» після того, як він понюхав степову рослину?

а) матір;

б) батька;

в) братів.

  1. Висловлення з твору «…рідний степ – широкий, вільний» вважається наступним художнім засобом:

а) метафорою;

б) алегорією;

в) епітетом.

  1. Наприкінці твору М. Вороний звертається до:

а) молоді;

б) юнака;

в) України.

  1. Підсумок уроку

Асоціативний кущ

Запишіть слова та словосполучення, які асоціюються у вас зі словом Батьківщина.

Незакінчене речення

Для мене Батьківщина – це….

Я вірю в те, що моя країна…

Любити рідну землю – це…

Поема М.Вороного «Євшан-зілля» – це пересторога майбутнім поколінням. Вона є пошуком ліків, які зможуть повернути синів і дочок до рідної землі.

Дорогі діти! Нехай вам навіки закарбуються в пам’яті рідна домівка, сильні руки батька, мамина пісня, пахощі українських степів, верба і калина, наша рідна мова, благословенна у віках наша рідна Україна.

  1. Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру на тему «З чого починається Батьківщина».