В. Винниченко “Федько-халамидник”. Художня розповідь про дивовижного хлопчика Федька, його життя і пригоди, стосунки з підлітками

Мета: ознайомити учнів з письменником, розповісти цікаві епізоди з його життя; вчити виразно і вдумливо читати найбільш вражаючі епізоди з твору «Федько-халамидник», аналізувати зміст оповідання; розпочати роботу щодо характеристики образів головних дійових осіб; розвивати логічне мислення учнів, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, вміння грамотно висловлювати свої думки, робити висновки, виховувати усвідомлене ставлення до моральних цінностей, що роблять людину духовно багатою і щедрою на добро.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, портрет, картки самооцінювання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами  познайомимось з відомим письменником, драматургом, художником В.Винниченком,проаналізуємо вчинки головних дійових осіб оповідання «Федько-халамидник»  Федька та Толика. Висловимо своє ставлення до них, усвідомимо найважливіші цінності моралі, що роблять людину духовно багатою, щедрою на добро, порядною, чесною. А ще, я сподіваюсь , наша розмова залишить добрий слід у душі кожного з нас.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Слово вчителя

Відлітали у вирій журавлі… Відлітали, не знаючи, чи повернуться колись. Безмірна туга і печаль розносилась по світу від журавлиного плачу …

Хто ж ті журавлі, чий вирій затягнувся на цілі десятиліття?

Це діти землі української, розсіяні по всьому світу. Серед них і В.Винниченко.

  1. Проблемне запитання. Діти, чи обов’язково жити в Україні, щоб бути українським письменником, справжнім патріотом своєї Батьківщини?
  2. Розповідь вчителя про письменника

Погляньте на портрет  В.Винниченка.

Високе світле чоло, глибокий, розумний, проникливий погляд – весь обрис свідчить про титанічну натуру, сповнену сталевої міці, сили волі, завзяття, грандіозної енергії і витримки, але водночас добру і душевну людину. Чарівна посмішка й ласкавий погляд темно-голубих очей, отінених чорними віями, робили кремезну постать дуже симпатичною й навівали довір’я до нього.

Народився В. Винниченко 27 липня 1880 року в Херсонській губернії Єлисаветградського повіту (тепер Кіровоградська область) у бідній родині. Серед чотирьох дітей Володимир був найменшим, тому улюбленцем. Він змалку був життєрадісним, веселим, кмітливим, правдивим, чесним. Спокій був його ворогом.

За спогадами матері був дуже сильним для свого віку й вольовим, упертим.  Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був незалежним у вчинках і рішеннях, правдолюбцем.

Після закінчення сільської школи Володимир продовжив навчання у Єлисаветградській гімназії, де був першим учнем.

Національний одяг, українська мова, незалежна поведінка, ненависть до будь-яких форм приниження стало причиною того, що Володимир залишає гімназію і екстерном складає іспити у Златопільській  гімназії. Потім продовжує навчання у Київському університеті на юридичному факультеті, проте з ІІ курсу був виключений за активну участь у політичному житті київської молоді, яка ставила за мету соціальне і національне визволення України.  У 1902 році побачило світ  перше оповідання «Краса і сила», яке принесло авторові справжню славу.

Винниченко був головою уряду Української народної республіки. У роки переслідувань, арештів письменник ув’язнений у Лук’янівській тюрмі. 23 вересня 1920 року Винниченко залишає рідну землю назавжди. Оселяється на півдні Франції. Де й прожив значну частину життя , займаючись господарством і творчістю у створеному власними руками «Закуткові», де й помер і похований.

Літературна спадщина письменника налічує більше ста оповідань, чотирнадцять романів, двадцять три п’єси. У творчості В. Винниченка особливе місце посідають оповідання для дітей: «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-халамидник».

В. Винниченко був яскравим драматургом. Вистави за його творами мали неабиякий успіх у театрах Берліна, Праги, Рима, Москви. П’єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня» та інші збирали й збирають до сьогодні чимало глядачів.

Володимир Винниченко — ще й талановитий художник. Ось його картини, які нещодавно повернулись з України.

Бесіда

  • Що вам запам’яталось з розповіді про письменника?

ІУ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу за оповіданням «Федько-халамидник».

Розглянемо оповідання

  • Слово вчителя.

Перше знайомство читачів з цим відчайдухом відбулося ще 1912 року, коли оповідання про нього з’явилося друком на сторінках київського газети «Рада», Винниченкові було 32 роки і мешкав він далеко від України – у Франції. Тож літературний персонаж Федько-халамидник має французьку прописку.

«Федько-халамидник» – це оповідання.

  • Що таке оповідання?
  • Діти, вдома ви прочитали оповідання, вам сподобалося?
  • Про що розповідається в оповіданні?

Отже, темою оповідання є розповідь про веселого, життєрадісного, справедливого, чесного, доброго хлопчика Федька-халамидника.

  • Діти, вам нікого не нагадує Федько?
  • Що означає слово халамидник?
  • Назвіть героїв оповідання? (Федько, Толик, Стьопка, Льонька, Спірка, батько Федька, мати Федька, батько Толика).

Одні персонажі беруть у подіях більшу участь, тому їх називають головними дійовими особами. Інші виступають лише в епізодах – це другорядні дійові особи.

Розгляд схеми «Головні та другорядні герої оповідання»

Висновок. Головний герой твору – Федько – знаходиться в центрі розповіді; його характер розкривається у стосунках з другорядними героями.

Обговорення змісту твору за питаннями

  • Як ви уявляєте Федька, намалюйте словесний портрет, знайдіть і зачитайте опис Федька у творі?
  • Діти, як поводиться хлопчик під час гри в піску?
  • Знайдіть і зачитайте місце в творі, як Федько поводиться під час запуску змія дітьми? (Знайшли, давайте зачитаємо в особах : слова автора –Яна, Федька –Володя, Спірка – Ярослав)
  • Які риси Федька проявляються?
  • А що робить із змієм Федько? (Федько дуже суперечливий персонаж: з одного боку – невихований хлопець, розбишака, халамид ник; з іншого – чесний, благородний хлопець)
  • За що карають батьки Федька? Як він себе поводить? (Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться і сидить. Мати лає, грозиться, а він хоч би слово з уст, сидить і мовчить…
  • А кляте ж яке! – сплескує руками мати. – Хоч би попросило тата, хоч би заплакало. Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь..
  • Про що це свідчить?
  • Хто такий Толя, зачитайте уривок з тексту.
  • Чого боялися батьки Федька?(що виженуть з квартири)
  • Розкажіть історію, яка трапилася під час дощу?
  • Кого зображено на ілюстрації? (ось він який. Сміливий, радісний, рішучий, наполегливий.)
  • А що ми бачимо на цій ілюстрації? Що ж трапилось на крижинах?
  • Зачитайте діалог між батьками і хлопцями? Прочитаємо в особах ( Слова автора – Яна, батько Толі – Влад, Мати – Марина, Федька –Ярослав, Толика – Володя
  • Як характеризує це Федька і Толика?
  • А зараз уявіть,що ви знаходитесь на березі річки, по якій іде крига. Подумайте, які слова, знаючи тип характеру обох підлітків, ви б сказали хлопцям, щоб зупинити їх, застерегти від необдуманих кроків, попередити події, які призвели до трагедії.
  • Чим закінчується оповідання?
  • Гронування

Діти, на дошці ви бачите імена  наших  героїв, назвіть, будь ласка, слова з якими асоціюються у вас ці хлопчики.

А чи помітили ви, якими кольорами написані імена хлопчиків? Як ви думаєте, що символізують ці кольори.

Червоний колір, яким написано ім’я Толі, начебто застерігає нас, промовляє, що не можна чинити так, як Толя. А зелений, як світло світлофора, відкриє нам дорогу до доброти, чесності, благородства, дружби.

  • Проблемне запитання.
  • Яка людина могла б вирости з Федька і Толі?
  • Чому навчило вас це оповідання?
  • Чи хотіли б ви мати такого друга, як Федько?
  1. V. Підведення підсумків
  2. На підсумок уроку я пропоную вам зіграти у гру «Впіймай слово» (риси характеру, притаманні Федькові, діти ловлять, плескаючи в долоні).

Добро, зло, правда, брехня, справедливість, сміливість, боягузтво, чесність, підлість, грубість, делікатність, жвавість, повільність людяність, бездушність, здатність на самопожертву, егоїзм.

Дякую. Я пересвідчилася, що ви розібралися у складнощах характерів хлопчиків, усвідомили найважливіші риси. Які повинна мати кожна людина. Я бажаю вам. Щоб всі ті чесноти, які ви спіймали в долоньки, стали вашими і ніколи не перетворилися, на ті, які ви пропускали.

Зло нічого не дає, крім зла.

Вмій прощати, як прощає мати.

За добро добром спіши воздати –

Мудрість завше доброю була

  1. Незакінчене речення.

Прочитавши оповідання, «Федько-халамидник» я зрозумів…

Я ніколи не буду..

Я буду старатись..

VІ. Оцінювання.

Дякую всім за роботу. Оцініть, будь ласка, свою роботу на уроці за допомогою карток самооцінки.

Червона – дуже добре.

Зелена- добре

Жовта – задовільна

VІІ. Домашнє завдання

Скласти план до твору