Конспект виховної години “Життя – це мить, зумій його прожити”

Мета: формувати у дітей поняття про життя як найвищу цінність і неповторність; розвивати розуміння кожною дитиною своєї оригінальності, індивідуальності; усвідомити вплив здорового способу життя на розвиток людини і її досягнень; виховувати вміння поважати людей і бережно ставитись до власного життя.

Обладнання: картки, ватмани, олівці, плакати з висловами відомих людей, технічні засоби, фонограми пісень та мелодій, відеоматеріали.

 Пам’ятай , життя – це подарунок,

і той, хто його не цінує, на цей

подарунок не заслуговує

Леонардо да Вінчі

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Людське життя… Неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони… усі вони зовсім різні й чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Життя кожної людини – це стежина, устелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами…

Стежина життя… Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде?

І як хотілося б кожному з нас, щоб життя наше було прекрасним. Але як цього досягти?

Тому тема нашої сьогоднішньої зустрічі «Життя – це мить, зумій його прожити». Ми сьогодні поміркуємо над вічними питаннями

Для чого людина живе на землі? Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним?

Щоб у нас вийшла цікава розмова, мені потрібна буде ваша допомога, ваша активність, щирість, відвертість.

Вдумаймось у слова Леонардо да Вінчі: «Пам’ятай! Життя є дар, великий дар, і той, хто його не цінує, цього дарунка не заслуговує».

Як ви розумієте цей вислів? (Найцінніше, що є у людини, — це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній — своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.)

Діти, прослухайте вірш, які слова у ньому найголовніші?

Життя твоє – безцінний дар.

Не забувай про це ніколи.

Ти спиш під зорями стожар

Чи з друзями ідеш до школи,

Живеш ти в місті чи в селі,

Подумай, як життя прожити?

Ти слід залишиш на землі –

То треба гарний залишити.

  • Діти, які слова виникають у вашій уяві, коли ви чуєте слово життя… з чим воно у вас асоціюються?
  • Діти, доберіть прикметники до слова «життя». (Щасливе, веселе, цікаве, творче, важке, безрадісне).
  • Життя буває різне і кожному хотілося б, щоб воно було щасливе, цікаве, що ж для цього треба?

Вправа «Піраміда життєвих цінностей»

Я пропоную розмістити  слова за порядком їхньої важливості у вашому житті.

(Великий будинок, гроші, любов, працьовитість, друзі, впевненість у собі, освіта, здоров’я, дружна сім’я, гарна зовнішність).

Діти погляньте, чи повна посудина?

Учитель бере велику скляну посудину і наповнює її до країв великими каменями.., тоді додає дрібні камінчики…

Чи повна посудина?

Потім додає пісок.

А тепер повна посудина?

Ця посудина символізує ваше життя.

Великі камені уособлюють важливі речі в житті: ваш шлях, ваша сім’я, ваше здоров’я, ваші діти – ті речі, які, навіть не будь всього іншого, зможуть наповнити ваше життя.

Дрібні камінці представляють менш важливі речі.

Пісок – це життєві дрібниці, повсякденні турботи.

Якщо ви наповните вашу посудину спочатку піском, то вже не залишиться місця для більш великих каменів. Так само і в житті: якщо ви всю вашу енергію витратите на дрібні вчинки, то для великих вже нічого не залишиться. Тому звертайте увагу, перш за все, на важливі речі, знаходьте час для своєї родини, стежте за своїм здоров’ям..

  • Як ви думаєте, чи може кожна людина жити так, як вона хоче, і що, для цього потрібно? (Людина може запланувати своє життя, визначивши мету існування, вибрати шлях її реалізації. Усе залежить від характеру людини, вольових зусиль. Для того щоб жити так, як хочеш, треба вміти долати перешкоди, труднощі. Мало одного тільки бажання хотіти, потрібна ще й праця, боротьба, щоб чогось досягти…)
  • Які фактори руйнують наше життя?

Учені університету Сіднея виявили 6 факторів, які скорочують тривалість життя. У дослідженні брало участь 230 тисяч людей, яке тривало 6 років.

  1. Негативні емоції

По суті, більшість людей постійно живуть в стані стресу. Вченими давно доведено, що більше 90 % всіх хвороб викликані внутрішніми негативними переживаннями. Людина сама вирощує хворобу всередині себе, відчуваючи цілий букет негативних емоцій.

Образа – це негативна емоція. А будь-який негатив завжди погано впливає на здоров’я людини. До того ж образа може збиратися роками, переростаючи в ненависть, роками людина може накопичувати в собі негатив і в кінці-кінців це може вилитися в серйозну хворобу. Образа впливає тим, що пожирає людей зсередини. Руйнує того, хто ображається. Так що потрібно прощати людей. Хоча б заради свого ж блага.

 Одноманітність

Повсякденність, рутина, сірі будні. Якщо ви потрапили в це замкнуте коло, то напевно не пам’ятаєте, що робили вчора, позавчора чи тиждень тому, бо всі дні одноманітні.

А  коли людина живе яскравим, насиченим життям – то для неї тиждень триває набагато довше, ніж місяць для того, хто вибрав одноманітність.

Шкідливі звички

Паління, алкоголь, фастфуд та інші принади сучасного світу шкодять нам. Не варто випробовувати долю. До того ж у світі стільки прекрасного та корисного, від чого можна отримувати ще більше задоволення, ніж від бокала пива чи цигарки.

Телебачення, Інтернет та інші досягнення цивілізації

Так, іноді приємно подивитися хороший фільм, знайти якісь дані в Інтернеті, пограти. Але це й затягує. Життя проходить повз нас, поки ми долаємо рівень за рівнем у комп’ютерній грі чи годинами просиджуємо в соціальних мережах, ставлячи оцінки за чужі фотографії. Таким чином, ми споживаємо факти чужого життя, а відтак живем не своїм життям, а чужим.

Лінь.

У кожному з нас протягом усього життя йде боротьба двох протилежностей – прагнення активно діяти, постійно досягати поставлених цілей; і бездіяльність.

Як часто ми зустрічаємося з таким явищем: з вечора побудував плани на завтрашній день, і ось настало довгоочікуване завтра і день вже наближається до заходу, а із запланованого виконано пару пунктів в кращому випадку, або знову все відкладено на завтра… Скільки проблем було породжено саме цією самозваною пані – лінню? Скільки нереалізованих ідей?

Лінь – генеральний спонсор всіх наших проблем.

Учитель. Тож пам’ятайте кожної хвилини, кожного дня ви пишите свою книгу, із якої не можна видалити сторінку, переписати її по-новому, це ваша книга життя)

(По черзі на сцену виходять шестеро дівчат. У руках вони тримають свічки, що символізують народження дитини, підлітковий вік, юність, молодість і зрілість)

1-а дівчина. Коли дитина народжується, її свічка починає горіти. Тремтливий вогник поступово розгоряється, але він може згаснути будь-якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки прикривають це полум’я долонями, щоб їхня дитина мала шанс на довге життя.

2-а дівчина. Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь ще тріпотить, не маючи змоги заспокоїтися, наче характер підлітка. Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо, де живе казка, де панує мрія.

3-я дівчина. Пізніше людина переходить в юність. Частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як змінюються думки та емоції в головах юних людей. Юність – це період нашого життя, коли ми робимо найвеличніше своє відкриття – відкриваємо самих себе. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості.

4-а дівчина. Після юності настає молодість. Людина на землі живе для щастя, добра і любові. Вона шукає вічне кохання, мріє про взаємність, боляче переживає прикрощі та шалено радіє, коли на це є причина, здобуває освіту, влаштовується на роботу, створює сімю, виховує дітей. Тому її свічка дає вже стабільну кількість світла і тепла.

5-а дівчина. Згоріла вже чимала частина свічки. Людина починає підбивати підсумки, думає про те, що вона зробила за той час, доки горів її вогонь.

6-а дівчина. На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.

Учень. Життя людей – то наче свічки,

Які горять в нічній пітьмі,

Течуть, неначе воску річка,

Кудись прожиті роки й дні.

Вправа «Човен»

Уявіть собі надзвичайно широку ріку, в якій, один біля одного, пливуть багато човнів, кожен з яких уособлює людську долю. Вільна течія річки – це ніби плин часу.

Більшість човнів несе течія життя. Мало є таких людей, які з самого початку плавання знають, або в ході його усвідомлюють куди їм треба доплисти, і скеровують свій човен у цьому напрямку – до певної мети. Цілком ймовірно. Що вони до неї допливуть.

З інших плавців багато хто здивується, куди це їх винесла вода і чому вони засіли на мілині. Саме до них і належать люди, які ніколи не аналізували своїх бажань, свої мети, ніколи не замислювались яким чином можна їх здійснити. Принаймні, їх завжди обійдуть ті, хто відзначається цілеспрямованістю.

Гра-роздум “Човник”

Зараз кожен візьме човник, який є біля кожного з вас, і напише на ньому гасло, з яким думає йти по житті. А потім пустить по “Течії життя”.

(Кожен учень прикріплює свій човник на макет річки, що є на дошці).

Яка гарна у нас ріка життя, поки що човники зовсім тендітні, але згодом вони зміцніють.

Тож нехай кожен човник успішно допливе до омріяної мети.

Мати Тереза, лауреат Нобелівської премії, громадянка світу в найвищому розумінні цього слова, залишила тим, хто вступає на життєвий шлях, духовний заповіт, у якому сказано:

Життя — це шанс. Скористайся ним.

Життя — це краса. Милуйся нею…

Життя — це мрія. Здійсни її.

Життя — це виклик. Прийми його.

Життя — це обов’язок. Виконай його.

Життя — це цінність. Цінуй його.

Життя — це любов. Насолоджуйся нею

Життя – це тайна. Пізнай її.

Життя – це удача. Шукай цю мить.

Життя таке чудове . Не марнуй його.

Це твоє життя. Борони його.

Учениця

Своє життя ми ліпимо самі,

Як ліплять гнізда ластівки весною,

То пір’ячко, то грудочку землі,

То солод слів, замішаних з журбою.

Старі часи в’ють ниточку віків

І міцно в’яжуть вузлики на пам’ять.

Чи ж раз вогонь над стріхою горів?

Чи ж раз ще грози гнізда оті спалять?

… А новий день постукає у світ,

Комусь підкине зірку до калюжі,

І будуть води битися крізь лід,

І будуть трави пахнути у лузі…

Й шукать нам соломинку день при дні,

Щоб втримала у світі, що вирує.

Своє життя ми ліпимо самі,

А нами хтось уміло так керує.

Отож, ліпіть, будуйте своє життя, пишіть власну книгу… цікаву, змістовну і неповторну…