Народні казки. Казка „Про правду і кривду”

Мета: ознайомити школярів з народною казкою як жанром усної народної творчості, її тематикою та особливостями; опрацювати з учнями народну казку “Про правду і кривду”; допомогти учням усвідомити уявлення про добро і зло, красиве і потворне; формувати навички виразного читання казок; розвивати культуру зв’язного мовлення; виховувати позитивні риси характеру.

Тип уроку: урок засвоєння та усвідомлення нового матеріалу.

Епіграф:

Які щасливі очі у казок! 

Ліна Костенко 

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Прийом “Мозковий штурм”

1. Які жанри народної творчості вам відомі?

2. Чому казки називаються народними? Які ще казки, крім народних, ви знаєте?

3. Назвіть українські казки, які ви читали у молодших класах? Яка з них вам найбільше сподобалася і чому?

4. Як ви гадаєте, чому саме народні казки розповідають маленьким діткам?

III. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів

IV. Вивчення нового матеріалу

– У кожного з нас ще змалку вірним супутником є народна казка. Звідки вона взялася?

Звідки до нас прийшла казка? В одній древній африканській притчі, яка так і називається “Як з’явилися у людей казки”, розповідається: “Миша могла проникнути всюди. Вона бувала в палацах багатіїв і в оселях бідняків. її маленькі блискучі очки стали свідками багатьох таємниць. Яким би надійним не було сховище, миша все одно туди проникала. І ось одного разу вона вирішила сплести собі казки із усього того, що побачила за все своє життя. Кожну казку миша одягала у яскраве плаття — чорне чи біле, червоне чи синє. Так казки з’явилися у мишачій хаті. Своїх дітей вона не мала, і казки їй їх заміняли.

Одного разу отара овець проходила по тому полю, де була мишача хатка. І якась вівця вибила ногою двері мишачого дому. Казки вибігли з хати і розбіглися по всій землі.

– І хоч казки, як ви, діти, знаєте, зовсім не витвори всевидющої миші і не чарівні створіння, та й справді вони сплетені з найрізноманітніших таємниць, уявлень про світ, з мрій про перемогу над злими силами, про щастя, котре кожен уявляє собі по-різному.

Казка має свої особливості будови.

1. Зачин.

2. Основна частина.

3. Кінцівка.

Повтори, пов’язані з символікою чисел.

Є казки про тварин, соціально-побутові та фантастичні. Персонажі казок про тварин уособлюють певні риси характеру (хитра  лисиця, боязкий заєць, вайлуватий ведмідь).

Особливостями фантастичних казок є сюжети про боротьбу зі змієм, добування предметів з чарівними властивостями (жива вода, меч-кладенець, шапка-невидимка).

У центрі соціально-побутових казок — стосунки між людьми, багатство і бідність, чесність і непорядність, працьовитість і неробство, щедрість і скупість. Виразне читання казки

– Прослухавши казку, ви повинні дати відповідь на запитання: чим у світі краще жити: правдою чи кривдою?( запитання заздалегідь записано на дошці.)

V. Перевірка первинного сприйняття.

 Бесіда

– Назвіть дійових осіб казки.

– Яка біда сталася у бідного небожа?

– Яке рішення він прийняв, не знайшовши правди?

– Хто врятував хлопця від необдуманого вчинку?

 Тлумачення незрозумілих слів:

кривда – образа

лучче – краще

спорити – сперечатися

відтіль – звідти

небіж – племінник

  Відтворення змісту. Вибіркове читання.

– Прочитайте, яка проблема постала перед хлопцем після смерті батька.

– Прочитайте епізод, де хлопець із дядьком шукають правду.

– Прочитайте уривок, який показує, що небіж втрачає віру в правду.

– Що змінилося у хлопця з часу пригоди у лісі? Чию розмову він підслухав (зачитати).

VI. Закріплення знань, умінь, навичок

Бесіда

–   Як ви думаєте, чому небіж передумав вішатися?

–   Чому він хотів допомогти людям, про яких говорили чорти?

–   То хто ж переміг у суперечці: дядько чи небіж?

–   Чи змінився небіж після того, забагатів? Чому?

–   Що згубило дядька?

Відповідь на проблемне запитання, поставлене на початку уроку.

Метод «Мікрофон»

–   Чим краще жити у світі: правдою чи кривдою?

VІI. Підсумок уроку

VІІI. Домашнє завдання

Виразно читати та переказувати казку.